Український ринок взаємного кредитування: кредити йдуть в інтернет

У той час, коли класичне кредитування бізнесу в країні через ряд причин практично зупинено, ринок p2p кредитів може дати малому бізнесу більше 20 млрд грн на рік і створити більше мільйона нових робочих місць. Українські підприємці дочекалися появи принципово нового для нас виду кредитування - коли фізособи позичають фізособам або бізнесу, але через професійного посередника. У той час, коли класичне кредитування бізнесу в країні через ряд причин практично зупинено, ринок p2p кредитів може дати малому бізнесу більше 20 млрд грн на рік і створити більше мільйона нових робочих місць, повідомляє прес-служба "ПриватБанку". В міру появи обмежень у звичайних банках на видачу кредитів малим компаніям і приватним особам, які не мають високих доходів, останні стали шукати нові способи збору коштів. Терміни краудфандінг і краудлендінг сьогодні, мабуть, чув кожен. Ці альтернативні фінансові послуги онлайн дозволяють кожному стати інвестором невеликих компаній як, наприклад, продуктового магазину, піцерії або невеликої будівельної кампанії. До того ж, нові технологічні форми фінансування обходяться кредиторам дешевше, ніж видача аналогічних сум банкам з їх традиційною інфраструктурою. Незважаючи на те, що нові сервіси частково займають нішу банківських послуг, в Україні першопрохідцями ринку мікрофінансів стали найбільші банки. Наприклад, з 1 квітня p2b-майданчик "КУБ" запустив на своєму сайті ПриватБанк. Тільки за перші три тижні після запуску першої в Україні платформи «народного» кредитування малого бізнесу, гроші на свій розвиток отримали 36 підприємців на суму понад 13 млн грн. І як показує західний досвід, подібна модель кредитного ринку може бути цілком успішною. Наприклад, лідер світового ринку американська LendingClub за останній рік допомогла видати кредитів на $4 млрд. Добре йдуть справи і у британської Zopa (Zone of Possible Agreement) - першопроходець ринку видав $780 млн. У світовий топ-10 також входять компанії з Китаю, Швеції, Німеччини, Франції, Голландії, Австралії, Польщі та Естонії. Національний банк також позитивно оцінює переваги моделі p2b-кредитування і навіть бачать у ньому майбутнє, впевнена заступник голови НБУ Катерина Рожкова: «Онлайн-сервіси взаємного кредитування фізичних осіб, а також платформи збору фінансування для підприємств отримали широкий розвиток в світі. На сьогодні світовий обсяг такого кредитування оцінюється в $64 млрд, а до 2020 року, за оцінками аналітиків Morgan Stanley, може досягти $300 млрд». При цьому, Національний банк вітає появу таких сучасних інструментів, які повинні бути прозорими, зі зваженими ризиками і врегульовані законодавчо і пропонує експертному співтовариству знайти консолідоване рішення для роботи з P2P кредитуванням, яке не створить перешкод для його розвитку. І тут для України цілком підійшов би досвід Великобританії, де влада частково регулює ринок альтернативного фінансування. Компанії, які просять суми більше 5 тисяч фунтів стерлінгів, повинні відповідати певним критеріям. Виходячи з цього встановлюється і відсоткова ставка, а потім компанію виводять на ринок. Інвестори – фізичні особи, організації або навіть британський уряд вирішують, чи вони хочуть давати гроші цьому підприємству. Завдяки цьому, британський сервіс альтернативного фінансування сьогодні – найбільший в Європі. І все це, зазначають спостерігачі, завдяки гнучкому нормативно-правовому середовищі. У будь-якому випадку, і підприємці, і регулятор впевнені, що у ринку величезні можливості: малий бізнес може швидко і на гнучких умовах отримати гроші, коли банки тотально відмовляють. У свій час схеми мікрофінансування стали справжнім рятувальним колом у східноєвропейських країнах. Наприклад, у Румунії в 2013-му було виділено 47 тисяч мікрокредитів, з них 9 тисяч отримали підприємці-одинаки, які починали бізнес. Як згадує Іван Власа, керівник фонду мікрокредитування "FAER", для одержувачів мікрокредит став важливим етапом, він дозволив вижити, стати на ноги, почати заробляти, розвиватися буквально з нуля. Потім люди зростають професійно, їх економічне становище поліпшується, і ось одного разу вони цілком можуть звернутися в звичайний банк". Звичайно ж, лише мікрофінансування до буму в українській економіці не призведе. Але для підприємців, або мільйонів людей, які залишилися без роботи, кілька десятків тисяч гривень фінансування – єдиний шанс змінити життя і розпочати власну справу. 10 травня 2016 http://economics.unian.ua/finance/

" Укрзалізниця " підняла ціни на вантажні перевезення

Компанія планує заробити 100 млн грн "Укрзалізниця" з 30 квітня підвищила вартість вантажних перевезень залізничним транспортом. "Завдяки підвищенню тарифів на вантажоперевезення, компанія заробить додаткові 100 млн грн", - зазначили в компанії. Раніше голова українського перевізника Войцех Бальчун, повідомив, що перевізнику необхідно розвивати вантажоперевезення, оскільки вони створюють 80% прибутку української залізниці. Нагадаємо, 20 квітня Кабінет міністрів України одноголосно призначив Войцеха Бальчун головою "Укрзалізниці". 04 травня 2016 http://www.segodnya.ua/

ЛОУКОСТЕРІВ В УКРАЇНУ БУДУТЬ ЗАМАНЮВАТИ ДОПЛАТАМИ

Міністерство інфраструктури розробляє програму щодо стимулювання приходу в країну авіакомпаній, що працюють за схемою "лоу-кост", яка б допускала можливість надання їм доплат або пільг. Про це повідомив міністр інфраструктури Володимир Омелян, передає "Інтерфакс-Україна". "Працюємо над розробкою програми доплат лоу-кост або надання пільг", – сказав він. За його словами, проведені з такими європейськими авіакомпаніями переговори показали, що в нинішніх умовах вони поки не готові приходити в Україну. Омелян уточнив, що серед ключових перешкод – відсутність угоди про "відкрите небо" з ЄС і політика адміністративних обмежень Національного банку України. Раніше Омелян заявляв, що угоду про спільний авіапростір ("відкрите небо") між Україною та ЄС може бути підписана в липні 2016 року. 25 квітня 2016 http://economy.apostrophe.com.ua

Адміністрацію морпортів необхідно реформувати – голова Мінінфраструктури

Новопризначений міністр інфраструктури України Володимир Омелян вважає своїми основними завданнями розвиток морегосподарського комплексу, системну роботу по створенню якісної морської адміністрації, реформу ДП "Адміністрація морських портів України" (АМПУ) та завершення роботи над законопроектом про концесії. "У моєму розумінні адміністрація портів повинна бути сервісним суб'єктом, який надає послуги регулювання тарифів, отримує портові збори і за їх рахунок прозоро і економно підтримує стратегічну інфраструктуру. Є питання з процесом закупівель. Ми постійно бачимо спалахи суспільного невдоволення, і у нас теж виникає багато питань", - сказав він в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна. Зокрема, міністр послався на заяви компаній, що займаються дноуглубленням про завищення цін, додавши при цьому, що такі питання виникають не тільки в АМПУ, але і на підприємствах, що працюють в інших сферах. "Я сподіваюся, що АМПУ буде реформована в ефективно працюючу структуру, де доходи і витрати будуть прозорими і повністю підзвітними", - резюмував міністр. Адміністрація морських портів України - державне підприємство, яке здійснює нагляд над функціонуванням 13 морських портів на території України. Підприємство було засноване в 2013 році, володіє стратегічними об'єктами портової інфраструктури, до яких відносяться акваторії морських портів, гідротехнічні споруди, причали та інфраструктура загального користування, така як під'їзні дороги та інженерні мережі. АМПУ забезпечує функціонування морських портів, стягує портові збори, а також надає послуги загального технічного обслуговування. У кожному порту є філія АМПУ, яка діє як адміністрація порту. 80% доходів АМПУ деноміновані в доларах США, тоді як у витратах домінує гривнева складова. Повний текст інтерв'ю Ст. Омеляна публікується на головній сторінці веб-сайту агенції "Інтерфакс-Україна". 16 квітня 2016 http://interfax.com.ua

RISOIL почав завантаження ПЕРШОГО СУДНА НА НОВОМУ ТЕРМІНАЛІ

У Risoil Terminal приступили до завантаження першого судна на експорт. Про це повідомляє адміністрація Іллічівського морського порту. «Сьогодні в Іллічівському морському порту було ошвартовано суховантаж VENTUREPEARL (дедвейт — 55 633 т, довжина 188 м, ширина — 32 м, прапор — Ліберія). Після завершення вантажних операцій судно попрямувало до Індонезії», — уточнюється в повідомленні. Всього на балкер планується завантажити 50 тис. т зерна. Завантаження судна здійснюється за технологічною схемою: склад-навантажувач-автомашина-причал-кран-судно (трюм), а також склад-навантажувач-машина-шнековий навантажувач-трюм. З метою оптимізації та збільшення інтенсивності обробки судна, навантаження зерна на VENTURE PEARL буде проводитисЬ 4 технологічними лініями (2 крана і 2 шнека). Для довідки: Нагадаємо, що 31 березня в Іллічівському морському порту відкрито першу чергу зернового терміналу компанії Risoil. Пропускна здатність — 1,5 млн т зернових і 500 тис. т продуктів переробки олійних (шроту). 11 квітня 2016 http://agroportal.ua